Святе місце нашого села.
Такого ще
земля не знала,
Закрили
Україні очі
І душу міцно
зав’язали.
Сліпу
пустили старцювати…»,- кожен восьмикласник прочитав ці слова, і сьогодні, у
прекрасний весняний сонячний день 10 хлопчиків класу
долучилися до хорошої справи - разом із
частиною школи заклали алею Пам'яті жертв голодомору і політичних репресій. Школярі
повинні пам'ятати, що минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами:1921-1922, 1932-1933, 1947 років.
Працюючи,
діти показали повагу до тих невинних
людей, які не маючи кусочка хліба, вмирали. Жахливі ці трагедії. Ця площа в
нашому селі повинна і надалі бути святинею. Ми закликаємо
всіх людей згадувати у молитвах усіх тих, хто
страждав і помер під час великих голодоморів та репресій.
Хай же пам'ять
про всіх невинно убієнних згуртує нас,живих, дасть нам силу та волю, мудрість і
наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі!
Cофія Житнік