Святе місце нашого села.

«То був страшний навмисний злочин,

Такого ще земля не знала,

Закрили Україні очі

І душу міцно зав’язали.

Сліпу пустили старцювати…»,- кожен восьмикласник прочитав ці слова, і сьогодні, у прекрасний весняний сонячний день 10 хлопчиків  класу долучилися до  хорошої справи - разом із частиною школи  заклали алею Пам'яті  жертв голодомору і політичних репресій. Школярі повинні пам'ятати, що   минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами:1921-1922, 1932-1933, 1947 років. Працюючи, діти показали повагу до тих  невинних людей, які не маючи кусочка хліба, вмирали. Жахливі ці трагедії. Ця площа в нашому селі повинна і надалі бути святинею. Ми  закликаємо всіх людей згадувати  у  молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великих голодоморів та репресій.

      Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас,живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі!

Cофія Житнік