Наша творчість

Моя вулиця

Моя вулиця - це маленький острівець тієї великої і безмежної Батьківщини, де ти народився, де пройшло твоє безтурботне дитинство.

Вона завжди прекрасна, яка б пора року, чи дня не була.

Весною вона залита білим цвітом і п'янким ароматом аличі та вишень. Влітку достиглі ягоди переливаються на сонці і, неначе той магніт приваблюють найменших мешканців вулиці, у яких досить часу розгледіти, яка ягода достигла і першим посмакувати нею. 

Ми вже дорослі, і, кожного першого вересня, вона проводжає нас здобувати нові знання, до школи, а під вечір чекає на нас, встеляючи жовтим, червоним, зеленим листям асфальт.

Пройде ще якийсь час, ми "покинемо рідне гніздечко" і поїдемо на навчання до іншого міста, а наша вулиця, як і наша сім'я буде чекати довгожданного візиту дітей. 

Я тебе люблю, моя рідна вулиця!

Цись Жанна і Цись Женя

Я люблю свою родину

Моя родина складається з трьох чоловік. Це моя мама, тато і я. Батьків я дуже люблю, бо вони найрідніші і найкращі люди для мене. Мама завжди мене підтримує, готує для мене смачні страви, допомогає в усьому.
Тато також мене любить, ми з ним разом у вільний час багато працюємо в гаражі, ремонтуємо мотоцикл та машину. Він мене навчає, як правильно все робити. Мамі я по господарству також помогаю, особливо люблю працювати з нею влітку на городі. 

У моїх батьків є рідні брати та сестрички. Хоч вони проживають від нас далеко, але ми з ними часто спілкуємося. Я відчуваю їх підтримку і порозуміння. 

Моя родина найкраща, я її дуже люблю і ціную.

Ступак Станіслав

 

Захоплення Насті Павлик

 ***

Літній день за вікном..

Сонце сходить з теплом,

Запах квітів навкруг...

Поруч - вірний твій друг.

Легкість, ніжність в душі:

Все це мрії твої...

***
В один момент завмерло все:
Земля побачила страждання,
А гул гармат ворожих тих
Лунав. Знов постріли неждані.
Вона єдина і красива
Святая наша - Україна.
Тож станьмо разом всі до бою,
Щоб сліз не бачили ніколи!
***
Лежали на рідній землі
Десятки людей. Невинні вони.
На тій клятій війні
Героями стали
Навіки - віки.
  
Поетичний світ Даші Козуліної 

***

Прокидайтесь, українці, схаменіться, люди,

Бо без єдності країни горе всім нам буде.

Треба ріднії кордони славно захищати,

Україну нашу любу з руїн піднімати.

***

Україно моя мила, подивись на себе –

Ворог лютий тебе топче і сміється з тебе.

Боронила ти віками рідну свою землю,

Не давала панувати нікому над нею.

***

Об'єднаймось, українці, нумо всі до бою.

Проженемо ворогів злих від свого кордону.

Лише в єдності і вірі наша з вами сила.

Хочу жити і любити в рідній Україні.

Спасибі Вам, рідненькі вчителі!

Спасибі Вам, учителі,

За вашу ніжність і турботу,

За те, що кожен день і кожну мить

Даруєте життя в дорогу.

За хороші Ваші нам поради,

За теплі Ваші нам слова,

За те, що Ви до знань нас ведете

На труднощі не звертаючи уваги.

Спасибі Вам за те , що Ви

Завжди бували так праві,

Щоб Ви не знали бід,

Здоров'я, щастя на сто літ! 

Даша Козуліна

Кущ калини у моєму дворі.

Прокидаючись кожного ранку від променів сонечка я виходжу на своє подвір'я і зустрічаюсь з красивим зеленим деревцем калини. Йому уже 9 років. Ми посадили цей кущ біля нашої криниці, адже  в народі говорять: « Посади калину, щоб вода була смачнішою та чистою». Дідусь із бабусею розповідають мені, що кущ калини  саджають біля кожної хатини – це ознака саме української оселі. А найголовніше - калина уособлює все те, що робить нас людьми. Мені подобаються цвіт калини, запах приємних квіточок білого кольору. Я побачив, що по краях знаходяться великі нарядні білі, а всередині непоказні дрібненькі зеленуватого кольору квіточки. Здається, що вони щойно починають  цвісти. Але саме вони і дають плоди,а великі лише приваблюють комах. Влітку калина пишна та зеленоока тягнеться до сонця,восени виблискує золотом жовтогарячого листя, наливаються соком кетяги.
Я декілька років спостерігаю за цим деревцем і бачу, що після перших заморозків ягоди морщаться, тому стають дуже солодкими. Бабуся показувала мені свою вишиту українську сорочку. На ній красиво вишиті кетяги калини. У народі говорять, коли зацвітала калина, варто було починати сіяти гарбузи, кукурудзу і огірки. Якщо калина вже достигла, а листя на ній залишалося зеленим – це віщувало теплу осінь; якщо ж кетяги починали рано червоніти – чекали холодної та ранньої зими. Ми посадили  кущ  калини вже давненько. Я вважаю, що зроблена добра справа, адже це деревце прикрасило наш двір. 

Артем Оксенич

Берези восени

Я на перерві часто спостерігаю за березами з вікна, які миловидно опустили свої віточки до землі.Минуло літо. Не помітили берізки, як підкралася до них таємнича осінь. Пожовтіли коси у берізок. Все покрилося золотим килимком. І стоять білокорі красуні сумні та зажурені, згадуючи ясне сонечко та погожі теплі деньки. Але десь глибоко у своєму дерев’яному серці вони все ж таки мають надію, що весна колись повернеться, і вони знову одягнуть красиве зелене вбрання. Зараз настала  пора, коли листя повністю осипалося. Береза ​​— дивовижне дерево, яке відрізняється стійкістю і скромною красою. Самі назви берези звучать як виклик природі: кам’яна, залізна, шерстиста … Сильний характер! Як то кажуть, голими руками не візьмеш.

Береза на рідкість невибаглива до ґрунтів. Вона здатна вкоренитися навіть в умовах солоних малородючих ґрунтів, при нестачі вологи і сильних морозах. Їм все впору, все стерпить і буде рости. Така залізна воля до життя гідна захоплення.

Часто березу називають деревом-піонером. На пустирі, на вирубці струнка красуня з білим стовбуром з’являється першою, прикрашаючи собою сумний простір. Не випадково вона ще зветься деревом життя. Сама природа поставила березу в перші ряди атакуючих гару, вибиті пасовища, занедбані землі. Мало того, вона ​​допомагає іншим, прокладаючи дорогу хвойним і широколистяним деревам.Ось такі наші берези: беззахисні, милі, до болю в серці рідні. А який гарний березовий ліс! Стоять чарівні красуні-сестрички поруч, контастно виділяючись своїми білими стовбурами на тлі темної землі. Вони дивовижно прекрасні, в них мимоволі закохуєшся з першого погляду і на все життя. Милування видом молодого березового гаю зачіпає найтонші струни душі, роблячи людину м’якше, добріше, милосердніше. Бережіть ці чудові дерева!

Споконвіку березі віддавали належну шану. У свято весни дівчата йшли в ліс, завивали березу вінками і водили навколо неї хоровод, як би беручи березу в сестри… Славний звичай! Дійсно, це прекрасне дерево гідно таких почестей.Ще в давні часи слов’яни вірили, що береза ​​володіє особливою життєвою силою. І дерево щедро ділиться цілющою енергією з усіма бажаючими. Якщо підійти до берізки, притулитися і обійняти її, всі печалі йдуть, а на душі стає світло й радісно.Береза ​​— не тільки красиве, але й корисне дерево, яке славиться своїм цілющим ароматним соком. Його починають збирати навесні, в кінці березня. Використовувати сокиру не можна, бо це може привести до загибелі дерева. Щоб отвори для збору соку не перетворилися у відкриті рани, їх необхідно замазувати фарбою і затикати мохом.Бережіть берези! Не калічте наших зелених друзів!

Жанна Цись

 Кожна людина має свою Батьківщину. Вона єдина у нас, як і батьки. Це наш спільний рідний дім. Мені пощастило народитися на такій чудовій землі, як Україна. Її мальовничі краєвиди захоплюють дух, а веселі та щирі люди гріють душу. Моя країна гарна в будь-яку пору року: восени вона набуває яскравих кольорів, переливаючись червоними, помаранчевими та жовтими барвами. Взимку вона припорошена білим снігом, який іскриться від кожного променя сонця, а на весні цвіте світло-рожевими та білими пелюстками на плодових деревах. Але особливо мені подобається літо. Яскраво-рожеве небо на світанку, ранковий туман та крапельки роси на зеленій траві. Все це захоплює подих та просто не можливо відвести погляд від чарівної природи.
Моя країна прекрасна, як і люди, котрі тут мешкають. Я пишаюся тим, що народилася українкою!

Харченко Олена

Мій улюблений урок

У школі ми вивчаємо багато предметів, які дають нам інформацію про різні явища у світі. На уроках дізнаємося багато нового. Деяки предмети мені подобаються більше, деякі менше. Багато в чому через те, наскільки цікаво проходять уроки. Мій улюблений урок - зарубіжна література. Що мені особливо подобається? Цей урок переносить мене в інший час і іншу культуру. Переді мною виникають образи письменнників та поетів минулих століть, де на сторінкаї їх творів ми бачимо життся і характери людей, які жили колись до нас. Саме в літературних творах вигадані герої постають перед нами, як живі, наповнені своїми думками, почуттями. Разом із ними я переживаю захоплюючі, а часом трагічні події, немов стаючі частиною історії.

Уроки літератури в нашому класі проводить Наталія Василівна Панченко. На своїх уроках вона часто поєднує образи літературних героїв із сьогоденням, намагається донести до душі кожного учні почуття відданості, людяності, стриманності, толерантності. 

Інколи задумуюсь, скільки потрібно вчителю часу, щоб все це на уроці донести до нашої свідомості, до підготовки нас в майбутнє життя після шкільної парти.

Кожара Влад

Мій улюблений предмет

Мій улюблений предмет – англійська мова. Уроки англійської мови проводяться три рази в тиждень. Я стараюся уважно слухати вчителя англійської мови Інну Миколаївну Дерев'янко, завжди сам виконую домашнє завдання. Щовівторка, щосереди та щоп'ятниці беру підручник, словник, зошит і йду на урок. Дзвенить дзвінок, вчитель та учні заходять в клас і розпочинається урок. На уроці проводимо діалоги, бесіди. Вони не дуже довгі, але завжди цікаві. На уроках ми знайомимося з іншими словами, а вдома їх вивчаємо. Я отримую велике задоволення від вивчення нових слів. Крім того, я читаю книги англійською мовою,слухаю пісні, які звучать на англійській мові. Я ніколи не одержую поганих оцінок з англійської, тому що завжди ретельно готую домашні завдання. Мені подобаються уроки англійської мови, я з радістю ходжу на них. Я намагаюся якомога більше працювати над вивченням цієї мови. Я хочу, щоб мої знання з англійської мови були хорошим підґрунтям для моєї майбутньої професії.

Артем Оксенич

Мій улюблений предмет.

Мій улюблений предмет - біологія. Біологія - це наука про устрій всієї живої природи. Знати біологію - означає знати закони, за якими живуть всі організми. Корисно вивчати розділ біології - ботаніку, яка дає інформацію про рослини. Ознайомившись з ботанікою, можна навчитися розрізняти рослини, дізнатися, які з них отруйні, які корисні, як їх вирощувати. Моя любов до біології багато в чому виникла завдяки вчителю. На уроках Наталії Василівни Іщенко не буває скучно, адже вона постійно знаходить цікаві прийоми для того,щоб ми могли легко розуміти складний матеріал. Для нас вона справжній провідник у захоплюючий світ живої природи. Можливо складеться моє життя так, що я використаю свої знання в майбутньому.

Назар Захарченко

Мій улюблений предмет

Хімія - мій улюблений предмет, всі заняття цікаві й різноманітні. Сучасна хімія являє собою величезну галузь людських знань та відіграє важливу роль у житті суспільства. Хімія тісно пов'язана з іншими науками. Завдяки нашій вчителці хімії - Антонь Людмилі Володимирівні ми вивчаємо багато нового та цікавого. Практично все наше життя, наше здоров'я, наш настрій тісно пов'язані з численними речовинами, що нас оточують, і хімічними процесами, що відбуваються навколо нас і всередині нас. Кожного дня ми бачимо чимало хімічних взіємодій, але ми настільки звикли до цього, що все це буденним явищем. Саме тому хімія надзвичайно цікавий предмет.

Матяшевська Наташа

Моя подруга

Мою подругу звати Жанна. Ми вчимося в одному класі.

Вона ввічлива і добре вихована. Її мама працює вчителем у нашій школі. Жанна охайна, гарно одягається. Часто приймає участь у конкурсах, адже вона не тільки допитлива, а й дотепна та кмітлива. Має хороші успіхи у навчанні. Вона завжди весела, знає багато цікавих історій. Спортивна та енергійна, завжди показує гарний результат на змаганнях. Відвідує спортивну секцію. Жанна щира та лагідна, вміє дати добру пораду, прийти на допомогу. У нас багато спільного.

Я рада, що маю таку чудову подругу.

Даша Козуліна